Прийшов час поговорити про навчання... Адже саме завдяки цьому я опинилася тут, в прекрасній Іспанії, де проведу 5 незабутніх місяців!!
Для тих, хто не в курсі, мені пощастило приєднатись до програми Ерасмус Мундус - Міжнародний Магістр з Виробничого Менеджменту, ха! Програма включає навчання по семестру в різних університетах - спочатку Політекніка Мадриду (Іспанія), потім Мілан (точніше, Комо, Італія - де Джордж Клуні має віллу))) і Стокгольм (Швеція).
Провчилась я вже 7 тижнів (аж не віриться).Спочатку було дуже важко приступити до навчання після річної перерви, але день за днем все більше відчуваю себе знову студенткою енд ай лайк іт :)
Моя група - це 18 людей, серед яких панує гендерна нерівність (тільки 6 дівчат) і в якій більшість захопила італійська діаспора - їх аж 4ро. Крім них, у нас є представники Туреччини (2шт.), Німеччини (2шт.), Індії (2), і по одному з Росії, Камбоджі, Індонезії, Ірану, Іраку, США, Саудівської Аравії, ну і звісно, України. Але на цьому різноманіття не обмежується, бо більшість пар у нас поєднані з студентами ще однієї Ерасмус Програми, тому до списку додаються такі країни як Шрі-Ланка, Іспанія, Франція, Швейцарія, Канада, Мексика, Перу, Коломбія, Бразилія і Малайзія. І треба зізнатись, що культурного шоку від Іспанії у мене зовсім не було (поки що чи взагалі), а от від людей деяких, особливо з далеких від нас країн - майже щодня.. :)
Університет UPM дуже великий і красивий! Але, мабуть, така уже моя доля вчитися не в головних кепмусах, а подалі від них: так було поки вчилась в Нафті - на Шопена, так тепер і тут - у нас пари теж далеко від головного корпусу, в якому я по правді ще і не була, але чула, що він дуже величезний, що дуже там круто і для студентів є все, що душа забажає!
Та я не жаліюсь, бо наш корпус знаходиться в одному з найновіших районів Мадриду - за вікнами височіють красиві хмарочоси, а сама будівля - дуже давня і цінна.
Пари дуже дуже відрізняються від тих, що в нафті!
- так як ми міжнародні магістри, особлива група, то і пари у нас проходять в особливій аудиторії, що дуже схожа на актовий зал, з дуже м'ягкими і зручними кріслами :) Хоча в іспанських студентів більшість пар проходять в аудиторіях, схожих на наші
- викладачі дуже розумні, дуже відкриті і дуже цікаві!! Більшість із них з досвідом роботи CEO, або як мінімум board of directors, з PhD або MBA, або і те і інше. Але крім того, вони дуже прості, спілкуються з нами на рівних, просять нас називати їх по імені, а не офіційно і допомагають е лот.
- лекції у формі "викладач читає з книжки, ми чемно все конспектуєм, хоча і маєм таку ж саму книжку" тут і близько нема. Теорію практично не записуємо, тому що маємо всі слайди, по яких проходять лекції. І лекції в основному проходять у вигляді діалогу, практичні приклади,викладачі діляться своїм досвідом, розказують багато цікавих історій (досить часто дуже веселих))
- предмети хоч і називаються так, як і у нас, але фокус на зовсім інших речах. В Україні підприємництво, тут - міжнародні корпорації. Наприклад, перші лекції з менеджменту, як і розділи книжки, тут присвячені не основним функціям менеджменту, а менеджменту в міжнародних умовах. І взагалі, менше теорії як такої - мета, цілі предмету, функції, міліон класифікацій (як це було в нафті) - тут відсутні. Тут основне вміти гарно висловлювати свою думку, аналізувати все, знати багато практичних прикладів з реального життя, а не нікому потрібну класифікацію цілей предмету "менеджмент"
- багато часу присвячено роботі в групах і презентаціям - таким чином вони намагаються зробити так, щоб ми отримали якомога більше від навчання в інтернаціональній групі
- контрольні і екзамени поки були досить легкі (тьху-тьху-тьху)))), і умови їх написання менш строгі ніж були в Україні. Мене дивувало спочатку, що, незважаючи на можливості, більшість пишуть все самостійно, ніякого списування (хоча італійці і турки не відстають в цьому від українців)))). Американці теж були шоковані такою атмосферою на екзамені, тільки з абсолютно протилежних причин ніж я - вони не могли повірити, що на екзамені можна користуватись не тільки своєю головою, а й головою сусідів по парті, книжками, нотатками тощо :)
І на десерт про те, що мене здивувало тут найбільше :) Кафетерій!! По нашому - буфет + їдальня. Ну те, що єдина їжа тут - то гігантські бутерброди з пів-батона, і картопля фрі, то нічого страшного. А от те, що в університеті продається пиво і інші алкогольні напої - це можливо тільки в Іспанії, мабуть :) Отак собі можна на перерві піти випити пивка чи рому і далі на пари, хмм. Ну і звісно, як же ж без сієсти - в університеті розклад пар зроблений з її врахуванням: пари з 9.30 до 13.30, тоді 2 години велика перерва (сієста), і з 15.30 до 21.30 (!!) пари... І ні в якому разі не слід просити викладача перенести пару на обідні час!! сієста - то святе! :)))
Ну і оскільки пост про навчання, то закінчу його як закінчуються всі наші пари - any questions? (тільки на відміну від українських студентів, в яких запитань звісно нема, бо вже перерва - тут у відповідь піднімаються десятки рук і пара затягується ще мінімум як на 10 хвилин..)
